Кишкова мікрофлора, реагуючи на штучні підсолоджувачі, може провокувати розлади обміну речовин, що призводять до ожиріння і діабету.

Замінники цукру, як вважається, протидіють ожиріння і діабету - адже за допомогою таких замінників, які майже не мають ніякої калорійності, можна зменшити споживання солодких вуглеводів, що загрожують нашому обміну речовин. Однак, як вважають дослідники з інституту Вейцмана (Ізраїль), деякі цукрозамінники не тільки не зменшують ризик діабету, але навіть, навпаки, його збільшують.

Цукор і таблетки цукрозамінника. (Фото Larry Washburn / fstop / Corbis).

Електронна мікрофотографія групи кишкових паличок. (Фото Microbe World / Flickr.com).

<

>

Еран Елінав (Eran Elinav) і його колеги годували мишей декількома різновидами замінників цукру - сахарином, сукралоза і аспартамом. При цьому тварин тримали або на нормальної їжі, або на жирної, деяким мишам давали ще й воду з глюкозою або ж сумішшю глюкози і сахарину. Через 11 тижнів виявилося, що миші, яким давали цукрозамінники, стали гірше переносити звичайні вуглеводи - їх клітини робилися нездатні засвоювати глюкозу, що є одним з основних сигналів діабету другого типу. Те ж саме сталося і з мишами, яким давали воду з глюкозою і сахарином: проблеми з обміном речовин у них виявлялися помітніше, чому мишей, які пили воду тільки з глюкозою.

Однак ніяких аномалій у вуглеводному обміні не виникало, якщо тварин обробляли антибіотиками проти кишкової мікрофлори. І навпаки, якщо бактерії з кишечника мишей, закормленних сахарином, давали мишам, позбавлених своїх бактерій, то у останніх виникали проблеми з обміном вуглеводів. Експерименти з мишами дослідники підкріпили клінічної статистикою: виявилося, що і серед людей є певний взаємозв'язок між вживанням цукрозамінників та метаболічними проблемами, на кшталт появи надмірної ваги і неефективністю метаболізму глюкози.

Однак такого роду кореляція ще не говорить про те, що чому було причиною. Можна ж міркувати і так, що людина з ожирінням звертається до дієт і починає замість звичайного цукру є цукрозамінники, і в цьому випадку порушення в метаболізмі будуть первинні, цукрозамінники будуть лише наслідком. Щоб прояснити причинно-наслідковий зв'язок між тим і іншим, автори роботи поставили невеличкий експеримент з сімома добровольцями, у яких не було ніяких проблем з обміном речовин і надмірною вагою і які погодилися протягом тижня кожен день вживати максимально допустиму денну дозу підсолоджувачів. В результаті у чотирьох з семи людей з'явилися проблеми з засвоюванням глюкози, а зміни в кишковій мікрофлорі свідчили про що збільшився ризик метаболічних розладів.

Правда, у решти трьох учасників експерименту нічого такого не сталося, з чого випливає, що вплив сахарину подібних йому речовин на метаболізм до певної міри залежить від індивідуальних особливостей організму. Не варто також залишати поза увагою і те, що число добровольців було вельми і вельми невеликим, так що цей досвід можна вважати попередніми по відношенню до майбутніх, більш масштабним дослідженням.

Те, що обмін речовин і всякі неприємності, з ним пов'язані, залежать від стану кишкової мікрофлори, відомо вже відносно давно, і дивуватися тут можна тому, що ось, виявляється, мікрофлора може так чутливо реагувати ще й на цукрозамінники. Втім, конкретні механізми, які тут задіяні, ще належить з'ясувати - хоча б для того, щоб зрозуміти, як слід чинити людям з надмірною вагою і діабетом, вимушеним вживати цукрозамінники. Не будемо заодно забувати, що список таких речовин великий, і деякі з них можуть бути в цьому сенсі цілком нешкідливими.

Результати роботи опубліковані в статті в Nature .